ППУсі учні нашого НВК взяли участьу акції "Діти Київщини - воїнам АТО". Написані листи та вірші, намальовані малюнки. Першою до кабінету виховної роботи принесла свої жовто-блакитні браслети-обереги учениця 4 класу Альбіна Орленко.
Не воюйте! Єднайтеся, братайтеся!
Чому так важко жити в цьому світі?
Чому в вінках шипи й немає квітів?
Чому в руках не руки - жменя цвяхів.
Сліди неволі, шрами від кайданів?
Не забули, пам'ятаєм історії слово.
Чому таким омріяним було те слово «воля»,
На панщині в усі віки, усе життя на полі,
У боротьбі усе життя за українців долю.
Боролися, змагалися, щоб не просто існували.
Стояли гідно, захищали, щоб власне слово мати.
Єдналися, браталися, молитви складали,
Щоб була лиш вільна і квітуча Україна-Мати.
Роки довгі, звершилося, вільная Вкраїна,
Стали жити, розвивати дух непоборимий.
Та не встигла «ненька» рідна одягнути шаги –
Розкрадають, шматки крають... Знову воювати?
Теє слово не вживай те. Страшно, страшно, люди.
Як тоді нам виживати? Ким ми з вами будем?
Проти кого воювати? Браття, ви забули?
Одне ціле, разом тільки щасливими будем!
Мріяли, хотілося в небо з головою.
Нащо діток невеликих страшите війною?
Тут сьогодні кусень хліба дався боротьбою,
А ви про принципи, як завжди, наших життів ціною...
Схаменіться, зрозумійте війнами і кров'ю
Не здобудем тої правди, не здобудем волю.
Коли в думці мир панує, коли в серці віра.
Тоді в щасті запанує Ненька-Україна!
Курілко Даша.
учениця ІІ курсу Кагарлицького НВК
«ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей»,
член літературної студії «Гренада»
Нашим воїнам
Міцні духом ніколи не плачуть
Я ж чомусь не тримаю сльози ̍ !
Скільки з вас уже не побачить
Сходу сонця і неба краси?!
В їх серцях панувало бажання
Лише бачити Неньку свою
Незалежною,вільною, як же
Сталось так ,що лягли у бою?
Ті герої навіки у серці …
Ви ж, герої, сьогодні в АТО.
Нехай мрію про незалежність
В ваших душах не знищить ніхто !
У загарбників автомати,
У них танки, у них гармати…
А в вас - дух непоборний і мати,
Що чекає додому солдата… !
Хай же сили вас не покинуть !
Не опустите руки! Нехай
Вас залякують злії ворюги
Ти ж безстрашний,воїне ! Знай!
З Україною молимося тихо ,
Щоб не гас світ у твоїх очах,
Щоб минуло небажане лихо
І розвіявся смертельний страх .
Щоби кулі не літали в повітрі,
Щоби крил на твоїх плечах
Не пошкодили, і ти, повернувшись,
Захистив ними своє дитинча.
Воїне,мужній солдате,
Серед тисяч сьогодні і ти
Українця честь захищаєш
І я знаю, не зга̍ньбиш її !
Ти тримайся! Тобою пишаються!
У думках ти у нас кожну мить!
І не знаю я хто ще наважиться
Так , як ти, Україну любить!
Курілко Даша.
учениця ІІ курсу Кагарлицького НВК
«ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей»,
член літературної студії «Гренада» | 
